Пояснювальна записка генплан с.Нижні Яреськи
ІІІ. План зонування території.
14. План зонування території населеного пункту с. Нижні Яреськи.
14.1. Загальні положення.
План зонування території с. Нижні Яреськи розроблений згідно із завданням на розроблення генерального плану населеного пункту на основі документації із земельно-господарського устрою та актуальної інформації з земельного кадастру даного населеного пункту. План зонування території розроблений на всю територію с. Нижні Яреськи і складається з двох невід’ємних частин: текстової та графічної. Остання представлена Схемою зонування території населеного пункту (зонінг-план) 10-23/01-19-ГП.
План зонування території розроблений на актуалізованій картографічній основі виконаній у 2019 р. в масштабі 1:2000. Схема зонування виконана в цифровій векторній формі в державній системі координат УСК 2000. Аналогові графічні матеріали схеми зонування території населеного пункту роздруковані у масштабі генерального плану 1:2000.
Законодавчою базою для розробки і впровадження плану зонування є:
Конституція України, яка надає територіальній громаді право самостійно вирішувати питання місцевого значення. Територіальна громада безпосередньо або через створені нею органи місцевого самоврядування керує майном і використанням ресурсів, що є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування. Рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”, у відповідності зі статтями Закону виконавчі органи сільських, селищних і міських рад установлюють на відповідній території режим використання і забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, виконавчі органи місцевих рад надають забудовникам відповідно до закону містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок.
Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Стаття 18 Закону визначає, що план зонування території розробляється з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон на основі генерального плану населеного пункту.
Інші законодавчі акти, якими встановлені повноваження місцевих рад у рішенні питань забудови територій населених пунктів, благоустрою територій і окремих земельних ділянок, а також передачі земельних ділянок у власність, користування або продаж.
При виконанні плану зонування території були визначені :
– режими забудови та використання території населеного пункту;
– зонування території;
– проектні планувальні обмеження;
– територіальні зони населеного пункту.
Після затвердження даного проекту головною метою стане забезпечення раціонального використання території с. Нижні Яреськи, створення повноцінного та безпечного для здоров’я середовища, стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, урахування державних, громадських та приватних інтересів під час проведення містобудівної діяльності.
Використання земельних ділянок, що визначено даним планом зонування у межах відповідних територіальних зон і підзон встановлює види переважного та супутнього використання земельних ділянок, граничні параметри дозволеного нового будівництва, реконструкції наявних об’єктів має використовуватися в процесі проектування, забудови та наступної експлуатації вже існуючих об’єктів, зокрема при надання містобудівних умов та обмежень для забудови земельних ділянок.
План зонування території (зонінг) поділяє всю територію населеного пункту на територіальні зони та підзони. Для кожної територіальної зони встановлюється містобудівний регламент. Територіальною зоною на схемі є територія у визначених межах стосовно якої встановлено містобудівний регламент. Територіальною підзоною є частина зони в межах якої умови та обмеження забудови і використання земельних ділянок відрізняються від показників територіальної зони лише окремими показниками, що обумовлені існуючими чи проектними планувальними обмеженнями.
Даний проект після затвердження сесією сільської ради є обов’язковим для виконання всіма розташованими на території населеного пункту органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території с. Нижні Яреськи, при здійсненні ними містобудівної діяльності.
Основні терміни та поняття.
Автостоянка (парковка, паркінг) – спеціально обладнане місце для тимчасової стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками, має тверде покриття, огорожу; автостоянка може бути наземною, підземною, вбудовано-прибудованою та окремо розташованою.
Архітектурне рішення – авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду, інтер'єрів об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.
Будівля – це споруда, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
Будівельний паспорт – визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будинок – будівля для житла, розміщення підприємств, установ тощо.
Вбудоване приміщення – приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму будівлі.
Вбудовано-прибудоване приміщення – приміщення, частина внутрішнього об’єму яких є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша частина – прибудованою.
Вид використання території – використання та забудова території, що поєднуються за подібністю відповідних ознак.
Вихідні дані для проектування – містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування.
Відчуження земельної ділянки – передача права власності на земельну ділянку (тобто права володіння, користування та права розпоряджатися землею) її власником іншій фізичній чи юридичній особі, територіальній громаді чи державі. Відчуження може бути платне (купівля-продаж, міна) і безоплатне (дарування, спадщина тощо).
Власність на землю – належність фізичній особі, юридичній особі, територіальній громаді чи державі земельної ділянки на праві володіння, користування та розпорядження нею.
Власник земельної ділянки – особа, яка в установленому законодавством порядку отримала державний акт на право власності та має право володіти, користуватись і розпоряджатись нею відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов'язків і набуттям прав, встановлених законодавством з метою господарювання на ній.
Генеральний план населеного пункту – містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Гранична висота забудови (блакитна лінія) – встановлюється для зони кожного типу, виходячи з архітектурно-композиційних, функціональних, економічних міркувань. Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах – відстань (різниця висотних відміток) від поверхні землі до найвіддаленішого по вертикалі елементу будівлі (будинку, споруди). В окремих випадках до висоти будівлі (будинку, споруди) може бути включено встановлене на покрівлі технологічне обладнання.
Громадські слухання – форма громадського обговорення проекту містобудівної документації (генерального плану, плану зонування території та ін.)
Державний акт на право власності або постійного користування земельною ділянкою – документ, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, наданий в установленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Детальний план території – містобудівна документація, що уточнює положення генерального плану та визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших ліній регулювання забудови, зон, у яких встановлюються планувальні обмеження, розміщення та функціональне призначення об'єктів містобудування, види забудови для окремих кварталів та районів реконструкції існуючої забудови.
Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Дозволений (переважний та супутній) вид використання території – використання, яке відповідає переліку переважних та супутніх видів використання та містобудівної документації.
Єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок – установлені планом зонування території для кожної окремої зони з урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон:
– гранично допустимі поверховість будинків і споруд та щільність забудови;
– мінімальні відступи будинків і споруд від червоних ліній, ліній регулювання забудови, меж суміжних ділянок;
– вимоги до впорядкування доріг та під'їздів до будинків і споруд, місць паркування транспортних засобів;
– вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури;
– вимоги до озеленення та впорядкування територій;
– вимоги до утримання будинків і споруд;
– перелік обмежень використання земельних ділянок (містобудівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних).
Експертиза містобудівної документації – діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника (забудовника) визначають відповідність змісту містобудівної документації законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, соціального та економічного розвитку, раціонального використання земель та природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту населення і територій, збереження культурної спадщини, соціальним стандартам життєдіяльності населення, а також вимогам завдань з розроблення містобудівної документації.
Жиле (житлове) приміщення – приміщення, яке належить до житлового комплексу (будинку), що відноситься до житлового фонду і є складовою квартири як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин.
Забудова територій – розміщення та здійснення будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).
Завдання на розроблення – документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника (забудовника) до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов.
Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Зона – територія, стосовно якої (і відповідно до всіх земельних ділянок, які там розташовані) планом зонування території встановлюється містобудівний регламент дозволеного використання.
Зонування – встановлення територіальних зон в межах населеного пункту з визначенням відповідних видів використання територіі?, об’єктів нерухомості та встановленням містобудівного регламенту.
Зонінг (план зонування) – містобудівна документація місцевого рівня, що розробляється з метою визначення умов та обмежень використання територіі? населених пунктів для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Зони охорони пам’ятки – встановлювані навколо пам'ятки: охоронна зона, зона регулювання забудови, зона ландшафту, який охороняється, зона охорони археологічного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.
Інженерна, транспортна та соціальна інфраструктури – комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, а також об’єктів соціального та культурно-побутового обслуговування населення, призначених для забезпечення стійкого розвитку та функціонування населеного пункту.
Інженерні споруди – це об’ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.
Існуючий вид використання земельної ділянки – вид використання земельної ділянки або будівлі на момент прийняття плану зонування території.
Кадастровий номер – унікальний (не повторюється на всій території України) номер, який присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час її існування.
Капітальний ремонт – комплекс будівельних робіт, пов’язаних з відновленням або покращенням експлуатаційних показників, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об’єкта та його техніко-економічних показників.
Коефіцієнт забудови – відношення сумарної поверхової (загальної) площі будинків та споруд до площі земельної ділянки. Встановлюється для житловоі? та громадської забудови;
Коефіцієнт озеленення – співвідношення площі зелених насаджень (збережених і запроектованих) до загальної площі земельної ділянки (%).
Користувач або орендар земельної ділянки – особа, яка в установленому законодавством порядку отримала державний акт на право постійного користування або договір оренди земельної ділянки та має право володіти і користуватись нею відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов'язків і набуттям прав, встановлених законодавством з метою господарювання на ній.
Комплексна забудова території – упорядкування території шляхом забезпечення громадських та приватних інтересів, спрямованих на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, жилих будинків, благоустрою території, інших об’єктів містобудування. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і забезпечуватися одним або кількома інвесторами.
Лінія забудови – відстань між червоною лінією та фасадом будівлі.
Лінії регулювання забудови – визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій.
Ліцензія (сертифікат) на проведення будівельної діяльності – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарської діяльності на проведення певних видів будівельної діяльності (вишукувальні, проектні, будівельно-монтажні роботи) протягом визначеного строку за умови дотримання державних норм, стандартів, і правил.
Максимальний відсоток забудови у межах земельної ділянки – відношення сумарної площі земельної ділянки, що може бути забудована, до всієї площі земельної ділянки. Встановлюється для житловоі? та громадської забудови;
Максимально допустима щільність населення (для багатоквартирної житловоі? забудови) люд/га – відношення кількості осіб, що можуть проживати на ділянці перспективної забудови до площі ділянки, за умови розташування на ділянці зелених насаджень, майданчиків, місць паркування автомобілів, інженерного обладнання, проходів та проїздів відповідно до державних будівельних норм.
Мінімальна площа земельної ділянки для розміщення об’єкту – допускається не менша, ніж сума площі, зайнятої існуючим чи запроектованим об’єктом будівництва, площі необхідних озеленених територіи?, площі для паркування автомобілів, проїздів та інших необхідних допоміжних об’єктів, призначених для обслуговування і експлуатації об’єкту, згідно з Зонінгом, будівельними нормами, містобудівними нормативами, технічними регламентами.
Містобудівна діяльність – це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян із створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Містобудівна документація – затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється забудова та інше використання територій.
Містобудівне законодавство – сукупність законів, державних правових актів, а також міжнародних договорів, угод, конвенцій, які регламентують права, обов’язки та відповідальність усіх учасників містобудівної діяльності.
Містобудівний кадастр – система даних, яка містить дані генерального плану, плану зонування території чи детального плану, належність територій до відповідних зон, правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження забудови окремих земельних ділянок, відомості про функціональне призначення, поверховість та матеріал стін будівель, магістральні інженерні мережі, інші відомості згідно з державними будівельними нормами.
Містобудівний регламент – використання земельних ділянок, що встановлюється у межах відповідних територіальних зон і визначає види переважного та супутнього використання земельних ділянок, граничні параметри дозволеного нового будівництва, реконструкції об’єктів архітектури, і використовується в процесі проектування, забудови та наступної експлуатації об’єктів.
Намір забудови (земельної ділянки, території) – заява (клопотання) фізичної або юридичної особи, подана в установленому законодавством порядку щодо забудови земельної ділянки або певної території із зазначенням призначення будівлі, споруди та орієнтовних характеристик забудови.
Нежиле (нежитлове) приміщення – приміщення, яке належить до житлового (нежитлового) комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Нове будівництво – зведення нового об'єкта із заданими техніко-економічними показниками та призначенням, який споруджується за єдиним проектом в першу та наступні черги, на визначених для цього об’єкта, нових майданчиках або територіях, звільнених від існуючих будівель.
Об'єкт архітектури (архітектурної діяльності) – будинки і споруди житлового, цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
Об’єкт культурної спадщини – місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Об'єкти містобудування – функціональні території (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної та природної спадщини та інші), будинки та споруди, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об'єкти архітектурної діяльності.
Оренда землі – засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.
Пам’ятка – об'єкт культурної спадщини, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Переважний вид використання (забудови) території (земельної ділянки) – вид використання (забудови), який відповідає переліку дозволених видів планом зонування території для територіальної даної зони та не потребує спеціального погодження.
Перепланування – ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами, а саме: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів улаштування і переулаштування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів з метою поліпшення благоустрою будинку (будівлі).
План благоустрою та озеленення – графічне зображення ділянки, що виконується на кресленні генерального плану і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм запроектовані та існуючі, що зберігаються, зелені насадження з визначенням їх асортименту, малі архітектурні форми, обладнання майданчиків різного призначення з визначенням переліку усіх об'єктів, зображених на кресленні.
План зонування території (зонінг) – містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Площа земельної ділянки:
геодезична – це площа проекції межі ділянки на площину проекції, на якій встановлена геодезична система координат. Геодезична площа визначається за координатами кутів повороту межі;
фізична – це площа земної поверхні в межах ділянки з урахуванням нерівностей фізичної поверхні землі: схилів, ярів, пагорбів, западин тощо.
Погоджувальна комісія – комісія, що утворюється під час проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень) фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до проекту містобудівної документації, плану зонування території і для прийняття узгоджених рішень;
Пристосування об’єкта культурної спадщини – сукупність науково-дослідних, проектних, вишукувальних і виробничих робіт щодо створення умов для сучасного використання об’єкта культурної спадщини без зміни притаманних йому властивостей, які є предметом охорони об’єкта культурної спадщини, в тому числі реставрації елементів, які становлять історико-культурну цінність.
Реабілітація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів культурної спадщини.
Реконструкція – перебудова існуючих об’єктів виробничого та цивільного призначення, пов’язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри)
Реставрація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об’єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт.
Ринкова вартість земельної ділянки – вартість земельної ділянки, яка сформована попитом покупців і пропозицією продавців на ринку нерухомого майна за взаємною згодою.
Санітарно-захисна зона – функціональна територія між промисловим підприємством або іншим виробничим об'єктом, що є джерелом надходження шкідливих чинників в навколишнє середовище, і найближчою житловою забудовою (чи прирівняними до неї об'єктами), яка створюється для зменшення залишкового впливу цих факторів до рівня гігієнічних нормативів з метою захисту населення від їх несприятливого впливу.
Сервітут – право обмеженого користування чужим нерухомим майном.
Публічні сервітути встановлюються на підставі нормативного правового акту чи договору між адміністрацією та фізичною або юридичною особою.
Особисті сервітути встановлюються на підставі договору між приватними особами (фізичними та юридичними).
Супутній вид використання земельної ділянки – вид використання, який є дозволенним та необхідний для повноцінного функціонування переважного виду використання земельної ділянки.
Стадії проектування – складові частини проектної документації генеральний план, детальний план території, містобудівний розрахунок, проект; робоча документація.
Схема зонування території – карта, на якій показано розташування і типи зон в межах населеного пункту, що відрізняються за видами використання земельних ділянок і вимогами до їх забудови, зафіксованими в плані зонування території та затвердженими місцевою радою.
Територія – частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами.
Територіальна зона – територія у визначених межах на схемі зонування, стосовно якої встановлено містобудівний регламент.
Територіальна підзона – частина зони, в межах якої умови та обмеження забудови земельних ділянок відрізняються від аналогічних показників територіальної зони лише окремими показниками, що пов’язані з відповідними обмеженнями.
Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Торги (тендер) – визначення підрядника шляхом здійснення конкурсного відбору учасників проектування та будівництва, з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами, встановленими законом на електронному торговельному майданчику ProZorro .
Цільове призначення земельної ділянки – використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Ціна земельної ділянки – фактична сума грошей, за яку продана/придбана земельна ділянка.
Червоні лінії – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі, межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.
Щойно виявлений об’єкт культурної спадщини – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до вимог Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
14.2. Принципи зонування території населеного пункту.
Межі зон та підзон на схемі зонування встановлюються у відповідності до вимог п.5.7 ДБН Б.1.1-22:2017 на основі відповідних графічних матеріалів генерального плану населеного пункту та з урахуванням меж кварталів, мікрорайонів, інших планувальних утворень населеного пункту, природних меж, елементів інженерно-транспортної інфраструктури, кадастрових меж земельних ділянок.
На “Схемі зонування території населеного пункту” відображені межі та кодові позначення встановлених зон і підзон. Назви та кодові познаки зон (підзон) згруповані за видами. Кодова позначка підзони включає код територіальної зони в межах якої вона виділена і літерний додаток що встановлюється в залежності від виду планувальних обмежень які розповсюджуються на територію підзони.
Містобудівний регламент встановлений для кожної територіальної зони і визначає:
– види дозволеного (переважного, супутнього) використання земельних ділянок;
– граничні параметри дозволеного нового будівництва та реконструкції об’єктів архітектури.
Сукупність видів використання та граничних параметрів нового будівництва та реконструкції об’єктів архітектури у складі містобудівного регламенту є єдиним для всіх об’єктів в межах відповідної зони.
Містобудівний регламент підзон, що визначені планом зонування території відрізняються від містобудівного регламенту територіальних зон тільки за окремими показниками, що обумовлені дією планувальних обмежень (санітарно-захисними зонами від виробничих і комунальних підприємств та кладовищ, прибережно-захисною смугою водних об'єктів, охоронною зоною ліній електропередач, охоронною зоною магістральних газопроводів, смугою шумового впливу від автомагістралі тощо).
Для кожної земельної ділянки дозволеним видом є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту відповідної зони (підзони) на території якої ділянка знаходиться.
Невідповідність наміру забудови встановленого виду дозволеного використання земельних ділянок та об’єктів, що вказано в містобудівному регламенті, значить, що його застосування у відповідній територіальній зоні не припускається.
До невідповідних містобудівним регламентом земельних ділянок та існуючих об’єктів слід відносити: існуючи види використання земельних ділянок і об’єктів які не відповідають видам переважного використання; існуючи розміри земельних ділянок і об’єктів будівництва які не відповідають встановленим граничним розмірам земельних ділянок і граничним параметрам дозволеного нового будівництва та реконструкції об’єктів.
Зміна параметрів земельних ділянок та об’єктів будівництва, види використання та граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можливо лише шляхом приведення таких об’єктів у відповідності з містобудівним регламентом або шляхом зменшення їх невідповідності граничним параметрам в процесі дозволеного виду будівництва.
Розташування в межах земельних ділянок об’єктів соціального призначення та супутніх видів забудови – об’єктів інженерно-технічної інфраструктури (споруди, комунікацій), що забезпечують реалізацію дозволеного виду використання об’єктів будівництва на цих ділянках, можливо за умови обов’язкового отримання технічних умов (норм).
Земельні ділянки та розташовані на них об’єкти, які існували до введення в дію плану зонування території, граничні розміри та граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можуть бути використані без визначення терміну їх проведення у відповідності з містобудівним регламентом, якщо вони не створюють загрозу для життя, здоров’я людини, для довкілля, об’єктів культурної спадщини.
Зміна видів використання земельних ділянок та об’єктів нерухомості фізичними та юридичними особами здійснюється у відповідності з переліком видів переважних та супутніх видів забудови в межах відповідної територіальної зони при дотриманні інших вимог містобудівних регламентів та в порядку, визначеному законодавством, при умові забезпечення надійності та безпеки об’єктів нерухомості.
14.3. Перелік територіальних зон і підзон.
Згідно з ДБН Б.1.1-22:2017 “Склад та зміст плану зонування території” Планом зонування території с. Нижні Яреськи були встановлені територіальні зони та підзони. Межі зон на схемі зонування були встановлені у відповідності до креслень генерального плану даного населеного пункту: “Генеральний план (основне креслення) зі Схемою проектних планувальних обмежень”, “План існуючого використання зі Схемою існуючих планувальних обмежень”, “Схеми вулично - дорожньої мережі”, “Схеми інженерного обладнання території”, “Схеми інженерної підготовки та захисту території” з урахуванням меж кварталів, інших планувальних утворень населеного пункту, природних меж, елементів інженерно-транспортної інфраструктури, кадастрових меж земельних ділянок.
Планом зонування пропонуються наступні основні територіальні зони в межах с. Нижні Яреськи:
Громадські зони Г
Житлові зони Ж;
Ландшафтно-рекреаційні Р;
Зони транспортної інфраструктури ТР;
Зони інженерної інфраструктури ІН;
Виробничі зони В;
Спеціальні зони С;
Зона земель сільськогосподарського призначення СВ;
Громадські зони Г.
Культурні та спортивні зони Г-4.
Зона розташування культурно-мистецьких, спортивних та культових споруд (клубів, стадіонів, храмів). Зона призначається для обслуговування населення що мешкає в населеному пункті.
Підзони культурної та спортивної зони Г-4 в межах дії санітарно-захисних зон виробничих підприємств та охоронної зони електричних мереж Г-4-О1, Г-4-О24.
Торговельні зони Г-6.
Зони розташування магазинів, торгових центрів, ринків. Зону формують території громадської забудови, на яких за містобудівною документацією розміщуються торговельні заклади та інші об'єкти обслуговування населення.
Підзони торговельної зони Г-6 в межах дії санітарно-захисних зон виробничих підприємств та кладовищ, охоронної зони електричних мереж Г-6-О1 , Г-6-О24.
Житлові зони Ж.
До житлових зон відносяться території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об'єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об'єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на навколишнє середовище.
Житлові зони призначені для забудови житловими будинками різних типів і поверховості в залежності від місця розташування і характеру забудови території населеного пункту.
Житлові зони формуються на території існуючої селищної зони населеного пункту та в кварталах що передбачені містобудівною документацією під нову житлову забудову.
Садибна забудова Ж-1.
Призначається для розташування одно-квартирних житлових будинків до 4 поверхів (включно з мансардним поверхом) із земельними ділянками або зблокованих житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.
Підзони садибної забудови в межах дії планувальних обмежень Ж-1-О1, Ж-1-О3, Ж-1-О15, Ж-1-О24.
Підзони встановлюються на території садибної забудови Ж-1 в межах дії зон планувальних обмежень: санітарно-захисних зон виробничих і комунальних підприємств та кладовищ, смуги шумового впливу від автодороги, зони затоплення паводковими та повеневими водами, охоронних зон електричних мереж.
Багатоквартирна житлова забудова Ж-2.
Призначається для розташування багатоповерхових багатоквартирних та зблокованих житлових будинків поверховістю до 4 поверхів з виходом з кожноі? квартири на земельну ділянку.
Призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків до 4 поверхів, включно, супутніх об’єктів повсякденного обслуговування, комунальних об’єктів.
Підзона багатоквартирної житлової забудови Ж-2 в межах дії охоронної зони електричних мереж Ж-2-О24.
Ландшафтно-рекреаційні зони Р.
До рекреаційних зон належать території, що призначаються і використовуються для відпочинку населення. Крім рекреаційних, ці території можуть виконувати функції охоронні, захисні, санітарно-гігієнічні і мати історико-культурний потенціал.
Рекреаційна зона озеленених територій загального користування Р-3.
Призначається для повсякденного відпочинку населення і включає парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми, пляжі, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні та інші спеціалізовані парки. Мета організації зони полягає в забезпеченні мешканців населеного пункту місцями відпочинку з високим рівнем благоустрою.
Рекреаційно-меморіальна зона призначена для збереження місць пам’ятних історичних поховань, що одночасно виконують рекреаційну та культурну функцію.
Прибудинкові зелені насадження, що мають статус скверів, не відносяться до зони Р-3, а є елементом відповідної житловоі? зони.
Підзони рекреаційних зон озеленених територій загального користування в межах дії санітарно-захисних зон виробничих і комунальних підприємств та кладовищ, охоронних зон електричних мереж, обмеження на територіях всіх видів зон охорони пам'яток Р-3-О1, Р-3-О24, Р-3-О30.
Зони транспортної інфраструктури ТР.
Зона транспортної інфраструктури ТР-2.
До даної зони відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній), доріг.
Підзона зон транспортної інфраструктури ТР-2 в межах дії охоронних зон електричних мереж ТР-2-О24.
Зони інженерної інфраструктури ІН.
Зона інженерної інфраструктури ІН-1.
Зона призначається для розміщення головних об’єктів електромережі.
Зона інженерної інфраструктури ІН-2.
Зона призначається для розміщення головних об’єктів тепломереж, водопостачання, каналізаціі?, газопостачання, зливової каналізаціі?.
Виробничі зони В.
Зона розміщення підприємств V класу шкідливості В-5.
Зона призначається для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують встановлення санітарно-захисних зон до 50 м.
Підзона зони розміщення підприємств IV класу шкідливості в межах дії охоронних зон електричних мереж В-4-О24.
Спеціальні зони С.
Дані зони призначаються для розташування спецтериторій. У спеціальних зонах передбачається розміщення об'єктів, які за своєю функцією несумісні з іншими об'єктами в інших територіальних зонах, а створення і використання цих зон неможливе без встановлення спеціальних вимог. Режим використання цих зон визначається їх призначенням.
Зона озеленення спеціального призначення С-4.
Зона формується в межах територій, на яких за містобудівною документацією передбачається організація або існує санітарно-захисна зона.
Зони земель сільськогосподарського призначення СВ.
Зона земель сільськогосподарського призначення СВ-1.
Використовуються для багаторічних насаджень, ріллі, сіножатеи? та пасовищ, господарських шляхів і прогонів, фермерських господарств.
Підзони земель сільськогосподарського призначення в межах дії планувальних обмежень СВ-1-О1, СВ-1-О15, СВ-1-О24, СВ-2-О1, СВ-2-О24.
Підзони встановлюються на території земель сільськогосподарського призначення СВ-1, СВ-2 в межах дії зон планувальних обмежень: санітарно-захисних зон виробничих і комунальних підприємств та кладовищ, зони затоплення паводковими та повеневими водами, охоронних зон електричних мереж.
